День пам'яті та примирення
Сьогодні, 8 травня, у всьому світі, зокрема, і в Україні, відзначають День пам’яті та примирення. Рівно 77 років тому набув чинності Акт про капітуляцію збройних сил нацистської Німеччини.
Друга світова війна, у якій загинуло від 50 до 85 мільйонів людей, стала найбільш кривавою і жорстокою в історії людства. Україна вшановує пам’ять кожного, хто боровся з нацизмом, а також інших жертв війни. Та війна стала можливою через змову антигуманних режимів – нацистського і радянського. Крім того, слабкість, страх і нерішучість західного світу заохочували агресорів до все більшого масштабу злочинів.
Українці воювали на боці антигітлерівської коаліції і зробили значний внесок у перемогу над нацизмом та союзниками гітлерівської Німеччини. Ціною стали надзвичайні втрати упродовж 1939–1945 років українців та представників інших національностей, які проживали на нашій землі. Тоді загинуло понад вісім мільйонів осіб.
Не минула ця страшна трагедія і нашого села. 22 липня 1941 року, німці захопили Білилівку. Окупація села тривала 2 роки 6 місяців і 10 днів. Це була одна з найстрашніших і найкривавіших сторінок історії нашого села.
Зокрема, 9 вересня 1941 року фашисти влаштували страшну різню єврейського населення. Напередодні, тобто 8 березня, з’явилися «ейнзацгрупа С» і близько третьої години ночі почали полювання. Євреїв виловлювали, запихали в автомобілі й звозили до залізничної колії недалеко від станції Ратавиці і там розстрілювали. Лише за два дні фашисти знищили 853 ні в чому не винних людини.
З весни 1942 року почалося полювання на молодь села, яку відправляли на каторжні роботи до Німеччини.
За період окупації села німці завдали й великої матеріальної шкоди. Вони забрали майже всю худобу, що залишилася в колгоспах, вивезли зерно і насамкінець спалили будівлі.
Білилівка була звільнена 30 грудня 1943 року. Під час Другої світової війни на полях війни загинуло 445 наших односельчан.
Цього року Україна відзначає 8 травня в умовах повномасштабної військової агресії Росії, яка посягає на нашу незалежність і територіальну цілісність, на саме існування українців, намагається зруйнувати міжнародну систему безпеки і загрожує миру у всій Європі. Для українців протистояння російській агресії – це боротьба за свободу, цивілізованість, демократію та європейські цінності проти імперських амбіцій агресивного сусіда, який заради досягнення мети не гребує ані воєнними злочинами, ані злочинами проти людства.
Очевидними є паралелі між подіями Другої світової війни і російсько- української війни початку ХХІ століття. Зараз, як і в роки Другої світової війни, українці воюють з жорстоким і цинічним агресором. Тоді біснуватий фюрер узяв у заручники населення великої держави і прагнув до розширення «життєвих просторів» та вирішення «єврейського питання». Він також запевняв про безпеку і про те, що ні на кого не нападає. Водночас спочатку увів війська у демілітаризовану зону на Рейні, потім до Австрії, Чехословаччини, врешті-решт війна охопила усю Європу, а жертвами стали десятки мільйонів людей. Сьогодні путін фактично повністю копіює гітлера. Говорячи з усіх трибун про миролюбність Росії, він шляхом війни «упокорив» Чечню, потім – Грузію, відторгнення її частини на користь Росії. Далі були українські Крим і Донбас, пізніше Сирія. Нині ж путінська Росія під надуманими, облудними гаслами посягнула на територію усієї України. При цьому путін намагається зруйнувати остаточно міжнародну систему безпеки і потенційно загрожує миру у Європі. Чого варті вкиди рашистських пропагандистів на контрольованих кремлем ефірах про майбутні вторгнення, захоплення країн Балтії, Польщі, інших європейських держав. Серед «запозичень» путіна як кривавого диктатора і вірного спадкоємця гітлера є і масові насильні депортації, і створення фільтраційних таборів з метою виявлення неугодних, а також знищення або ізоляція так званих неблагонадійних. Як і гітлер, путін готовий встелити Європу трупами, аби переділити світ на свою користь.
Те, що творять московські так звані військові на українській землі, є геноцидом Українського народу, свідомим знищенням наших громадян. Цілеспрямовано вчиняючи воєнні злочини, кремлівський режим намагається вирішити «українське питання». Йому потрібна територія України, а не українці на цій території.
У 1939–1945 роках ворогом були нацисти, а сьогодні це рашисти – російська версія імперського націоналізму та фашизму. Тому традиційне гасло цих пам’ятних днів «Пам’ятаємо. Перемагаємо» цього року на державному рівні дещо видозмінене і звучить так: «Перемогли нацистів – переможемо і рашистів!».
Але незмінним символом пам’яті залишається червоний мак.?? Ми завжди шануватимемо подвиг українського народу під час Другої світової війни та ніколи не забудемо захисників, які віддали життя внаслідок збройної агресії російської федерації.
Вічна пам’ять захисникам.
Пам’ятаємо. Перемагаємо.
